вівторок, 30 січня 2018 р.

проект "Кімната майстрів"

             Метод проектів сьогодні став інтегрованим компонентом системи професійно-технічної освіти. Його популярність забезпечується можливістю поєднання в ньому теоретичних знань та їх практичного застосування для вирішення конкретних навчальних проблем. Тобто, це педагогічна технологія, орієнтована не тільки на інтеграцію фактичних знань, а й  на їх застосування і  набуття шляхом самоосвітньої діяльності учнів.  Вона завжди орієнтована на їх самостійну діяльність, яку вони виконують протягом певного проміжку часу і завжди допускає вирішення певної проблеми. А це  передбачає , з одного боку, використання сукупності різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого  - необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки.
         Мета проектної технології полягає в тому, щоб створити належні умови, при яких учні училища : самостійно отримують відсутні у них знання з різних джерел; вчаться користуватися цими  набутими знаннями для вирішення пізнавальних і практичних завдань; набувають комунікативних вмінь; розвивають особистісні дослідницькі вміння (виявлення проблем, отримання інформації, спостереження, проведення експерименту, його аналізу, побудови гіпотез, узагальнення тощо); розвивають системне мислення.
         Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів училища до певних проблем, які передбачають оволодіння певною сумою знань і через проектну  діяльність, що передбачає їх вирішення, виробити  уміння практично застосовувати отримані знання на практиці; розвиток рефлекторного (практичного) мислення.
         У процесі виконання проектних завдань учні набувають різноманітних вмінь. До них відносяться розумові і практичні дії: розуміння постановки завдання, суті навчального завдання; планування його кінцевого  результату, окремих дій; виконання алгоритму проектування;внесення корективів у раніше прийняті рішення; конструктивне обговорення результатів і проблем кожного етапу проектування; складання необхідних  розрахунків; висловлювання власних думок.
         Тому проаналізувавши доцільність проектних рішень, я вирішила застосувати їх застосувати виконуючи реконструкцію приміщення в гуртожитку під кімнату майстрів.




















Тема проекту
«Реконструкція секції гуртожитку під кімнату майстрів » - від задуму до його втілення
Координатор проекту:       А.В.Купровська – старший майстер ВПУ-24
м. Заставна
Опис : колективний, груповий, творчо-ініціативний, реалістичний, враховує наявні в училищі ресурси
Термін реалізації : довготривалий
Учасники проекту: творчі підгрупи майстрів, педагогів та учнів об'єднані в одну креативну групу.
         Суть проектної технології у навчально-виробничій роботі з учнями училища, полягає в інноваційній педагогічній діяльності, при якій майстер в/н чи викладач виступає не тільки як носій знань та інформації, але й як помічник в становлені і розвитку учня, який поважає в учневі особистість. Процес засвоєння знань перестає носити характер заучування, а організовується в різноманітних формах пошукової, конструктивної розумової діяльності, як продуктивний творчий процес. В даному проекті йде орієнтація на групові форми навчання, спільну діяльність педагогів та учнів, на різноманіття форм взаємодії міжособистісних стосунків й спілкування, на природне виховання особистості.
         Для успішної організації проекту в училищі створено відповідне освітнє середовище. Можливість учасників використовувати інформаційні технології як засобу взаємодії під час роботи над завданнями, створено необхідні умови для розвитку практичних умінь і навичок, забезпечено теоретичну і практичну базу для реалізації проектної діяльності.
         Основна цінність даної проектної технології навчання полягає в тому, що вона орієнтує учнів на створення матеріального продукту, а не на просте вивчення певної теми. На шляху до мети учні активізували та здобули нові необхідні знання, виконували індивідуально  та в групах роботу.
         Проектом передбачено поетапне проведення роботи, загальний успіх якої напряму залежить від вміло організованої діяльності на окремих етапах.
                            Робота над проектом.
-         З процесом дизайнерської діяльності на предметно-просторовим середовищем кімнати майстрів працювали в.о. директора ВПУ – 24 Ковальницький П.М та старший майстер  училища Купровська А.В.;
-         Будівельно –реставраційні роботи виконували майстри виробничого навчання  Купровська А.В., Андрусик Б.Й. та учні групи №6 (виконували підготовчі, шпаклювальні та штукатурні роботи, підвісну стелю із гіпсокартонних листів)
-         Столярні роботи виконував  майстер виробничого навчання Кортко М.С.

-         Наша група , група будівельно-реставраційного напрямку, як  було сказано вище складалася із майстри виробничого навчання  Купровська А.В., Андрусик Б.Й. та учні групи №6 (виконували підготовчі, шпаклювальні та штукатурні роботи, підвісну стелю із гіпсокартонних листів)
Результати  проведення натурних обстежень
         Вивчення стану об'єкту  починається  з первинного попереднього дослідження, тобто із зовнішнього огляду, під час якого необхідно зрозуміти всі особливості приміщення, розібратися в сутності її конструкції.
         Після попереднього огляду , ми перейшли до  виявлення елементів, які підлягають ремонту, відновленню чи реставрації. Кімнату майстрів планується розмістити в приміщенні гуртожитку ,(одна секція), з окремим входом , з правого торця п’ятиповерхового приміщення гуртожитку. В заплановану під реконструкцію секцію входить один коридор, дві кімнати  і два підсобних приміщення, загальною площею,,,. Гуртожиток, в якому планується розмістити кімнату майстрів розміщений на території училища в загальному комплексі  училища.
Первинне обстеження кімнати майстрів виявило такі пошкодження: іржаві плями, тріщини та нерівності на стелі та стінах, відшарування фарби.
Причинами пошкоджень є людський фактор, який проявляється у несвоєчасному проведенні ремонтно-реставраційних робіт та природний – кліматичні дії, температура, вологість, які з часом наносять пошкодження конструктивним елементам будівлі.

Технологія відновлювальних робіт
         Відновлювальні роботи включають в себе : обшивання стелі коридору гіпсокартонними листами, Шпаклювання та шліфування  стін та стелі, їх фарбування, а також настилання підлоги плиткою.
          Отже , спочатку виконувалася підготовка стін і стелі до виконання шпаклювальних робіт, та влаштування підвісної стелі.
         Стіни, які були раніше оштукатурені, потрібно очищати тільки в тому випадку, якщо старий матеріал неміцно тримається. Необхідно перевірити, якщо покриття порожнечі, а для цього можна простукати стіни. Якщо удари будуть глухі, значить, в обробці є порожнечі, а штукатурка може відпасти, тому такі місця потрібно очистити і зашпаклювати заново. 
         Підшивання стелі гіпсокартонними листами.
          Гіспокартон є дуже затребуваним матеріалом для реалізації самих хитромудрих дизайнерських рішень в оформленні стелі. Технологія монтажу стель з гіпсокартону ґрунтується  на створенні базової плоскої поверхні. З її допомогою полегшується робота зі складними елементами композиції, спрощується розмітка, а сама конструкція виходить більш міцною і надійною.
Стеля однорівнева. Для її облаштування необхідно було визначити  «0» чистої стелі за допомогою рівня. Після цього, розбивочною мотузкою позначити лінію на стінах, опустивши її від стелі на 16 см.По цій лінії закріпили металевий профіль UD за допомогою дюбелів на відстані J-80 см. Стелю розмічали з двох сторін від кута стіни і ставили відмітки через кожні 60 см до кінця.
         Далі закріплювали підвісні елементи, які слугували опорами і до яких самозасвердлюючими шурупами прикручували профіль. Після того, як всі профілі улаштували перевірили їх за допомогою рівня та по всій довжині та по діагоналях. Далі вимірювали відстань між основними  профілем та профілем UD. Із цією довжиною відрубували профіль, який слугуватиме перегородкою і кріпили його з однієї сторони до профілю UD з іншої до краба, який попередньо встановлений до основного профілю. Таким чином з'єднували кожний профіль між собою. Після встановлення всіх перегородок остаточно перевіряли правилом та жилкою всю площину. Далі кріпили гіпсокартонні листи. При установці стельових профілів необхідно постійно вдаватися до допомоги будівельного рівня. Без нього технологія гіпсокартонних стель буде порушена.
         ГКЛ стандартний для стелі має розміри 2500х1200х0,9мм. Кріпили листи до профілю саморізними  шурупами завдовжки 25мм. Кріплення виконували від середини  листа до краю на відстані 20мм.
         Перед кріпленням прямокутні кромки листів зрубували під кутом 45˚, а також прорізували отвори в потрібних місцях для електропроводки.
         Для оброблення швів, щоб запобігти тріщинам використовували армуючи стрічку зі скловолокна, яку вдавлювали у шпаклівку «Фугенфюллер» на основі гіпсу.
         Далі переходимо до підготовки поверхонь під фарбування – шпаклювання і шліфування поверхонь.

Підготовка поверхонь під фарбування
              Підготовка поверхонь заключається у виконанні всіх процесів, які передують пофарбуванню, а саме: ґрунтування, суцільне шпатлювання і суцільного шліфування.
            Грунтування поверхонь. Для створення міцної плівки поверхні грунтували грунтівкою GRUND Т9 за допомогою макловиць та валиків.
         Набравши на щітку грунтівку з відра і віджавши її лишок, грунтівку наносили плавними взаємоперпендикулярними рухами щітки. Тобто, спочатку поверхню стіни грунтували горизонтальними, а потім вертикальними  рухами.
         Коли грунтівку на поверхню наносили валиками, його опускали у ємність з металевою сіткою, де знаходиться грунтівка, один-два рази прокатували ним по сітці, а потім рівномірно, нажимаючи на ручку валика, грунтівку наносили на поверхню, прокатуючи валиком один-два рази по  одному і тому ж місцю.
  Шпатлювання поверхонь.  При виконанні цієї операції ми в групі проводили конкурс професійної майстерності. Рівень практичної підготовки є одним із показників конкурентоспроможності кваліфікованого робітника на ринку праці. Учні повинні отримати не тільки достатній рівень знань з обраної професії, але й уміння використовувати їх у життєвих ситуаціях. Творча самореалізація – усвідомлення своїх професійних мотивів та інтересів, уміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях для розв’язання виробничих завдань, здатність до самоуправління професійною діяльністю в умовах виробництва.
 Завданням було прошпаклювати і розрівняти поверхню стіни у приміщенні кімнати майстрів . Все приміщення було розділене на одинакові робочі місця для кожного учасника. Для шпатлювання поверхонь стін застосовували шпаклівку  стартову МР75  та фініш.
Суху суміш заливали водою (температура води 15-20˚С), перемішували до отримання однорідної маси за допомогою дриля з насадкою. Потім суміш витримували 5 хв і знову перемішували. Використовували суміш упродовж однієї години. Шпатлювання виконували зліва  направо або справа наліво за допомогою шпателя.
При накладанні шпаклівки на поверхню, ліва частина смуги, зроблена шпателем, має бути укладена рівним і гладким шаром, а на правій виникають напливи шпаклівки, які теж розрівнюються при укладанні другої смуги. В залежності від товщини шпаклівки, яка буде наноситися на поверхню, шпатель тримають по відношенню до цієї поверхні під різними кутами. Чим менший кут, тим більша товщина шпатльовочного шару, і навпаки.
Після висихання першого суцільного  шару шпаклівки її ретельно  шліфують наждачним папером. При необхідності виконують повторне  суцільне шпатлювання з наступним шліфуванням, а під високоякісне опорядження здійснюється і третє шпатлювання. Воно може бути як суцільним, так і частковим.
 Із завданням справилися всі учні . Але І місце розділили  Сметанюк Андрій та Тирон Любомир, ІІ місце Чуприк Олег та Паранкевич Євген, ІІІ місце Оробець Юрій, Вітрікус Михайло, Загороднюк Леонід та Любенький Юрій.

                            Висновок
      В ході виконання  проекту  було виконано поставлені завдання.
Ми на власному досвіді переконалися, що при впровадженні проектно-технологічної діяльності у навчально-виробничий процес значно зросли:
-         Рівень технічного і творчого мислення учнів;
-         Зацікавленість майбутньою професією;
-         Рівень розвитку мислення і здібностей учнів (застосування знань у  проблемних ситуаціях);
-         Самостійність учнів (вміння працювати з інструкційно-технологічними картами, вирішення продуктивних завдань);
-         взаємозв'язок між професіями.
        Робота над проектом принесла учням задоволення, дозволила відчути себе творцми, дослідниками нового, сприяла становленню особистісних компетентностей.
         Набуті знання та вміння знадобляться в майбутньому під час  розв'язання різноманітних життєвих ситуацій.
        Здійснення проекту в цілому пройшло успішно.
     Разом з тим , треба відзначити, що проект ще не закінчений і знаходиться на завершальній стадії.




проект "Кімната майстрів"

             Метод проектів сьогодні став інтегрованим компонентом системи професійно-технічної освіти. Його популярність забезпечується мо...